“Здрастуй же, здрастуй же, смерте моя!”: гендерно-психологічний модус інтерпретації концепту смерті в ліриці Василя Стуса

Шаф О. «Здрастуй же, здрастуй же, смерте моя!»: Гендерно-психологічний модус інтерпретації концепту смерті в ліриці Василя Стуса // Слово і Час. – 2017. – №8 (680). – С. 20 – 33. У статті розглянуто концепт смерті, один із центральних у ліриці В. Стуса, зокрема періоду “Часу творчості” та “Палімпсестів”, що трактується в літературознавстві переважно у філософському (екзистенційному, буддистському) та біографічному (через обставини ув’язнення митця) ракурсах. Однак смислова функціональність цього концепту, що розкривається у зв’язку з не менш актуальними для поета концептами України й Бога, може бути інтерпретована й у гендерно-психологічному модусі із залученням методологічного інструментарію гендерних, постколоніальних студій та психоаналізу. Ключові слова: лірика Василя Стуса, концепт смерті, маскулінність, едипів комплекс, танатальне бажання.