Своєрідність художнього вираження внутрішнього стану героя-дитини в українській прозі 1970—1980-х років

Тараненко А.В. Своєрідність художнього вираження стану героя-дитини в українській прозі 1970–1980 років / А.В. Тараненко // Слово і Час. – № 8 (680). – С. 33–37. У статті окреслено векторність внутрішніх станів героїв-дітей на матеріалі низки творів українських прозаїків 1970–1980-х років (оповідання “Щоб татко бив фашистів!” К. Гриба, “Так пахла тиша…” В. Кави, “Садівник” Д. Ткача, повісті “Первінка” М. Вінграновського, “Будь обережна, Марійко!” В. Кави, “Тисяча вікон і один журавель” Лариси Письменної, “Вогник далеко в степу” Гр. Тютюнника, “Теплий попіл” Б. Харчука та ін.), висвітлено психологізм відтворення емоціональних відчуттів героїв, своєрідність характеротворення, індивідуальність зображення дитини у творчості названих письменників тощо. Ключові слова: психіка, внутрішній стан, характер, душа, особистість, емоції, почуття, настрої, переживання, дії, вчинки.